17 березня 2026 року відбулися дебати «Академічна чесність як системна проблема вищої школи України: університет → викладач → здобувачі освіти»
Модератори: Мартиненко С.М. – проректор з науково-педагогічної діяльності, доктор педагогічних наук, професор; Кулакевич Т.В. – методист Наукового відділу, доцент кафедри психології та педагогіки.
На науковому зібрання були присутні Мохнатюк І.О. – к.і.н., завідувач відділу аспірантури, Бісюк О.С. – к.ю.н., директор ННІ міжнародних відносин та права, Самойлов О.Ф. – к.і.н., директор ННІ журналістики, кіно і телебачення,
Бутик М.В. – викладач циклової комісії із будівництва та архітектури, Сініченко С.В. – декан факультету інформаційних технологій, Мушенок В.В. – завідувач кафедри теорії права, міжнародного права та приватного права,
Кунденко С.П. – завідувач кафедри міжнародних відносин та туризму, Кузьмич О.А. – к.пед.н., завідувач кафедри слов’янської філології та загального мовознавства, Тімофєєва К.О. – Ph.D., завідувач кафедри соціальних комунікацій та аудіовізуального мистецтва, Вакулін Р.М. – голова циклової комісії із будівництва та архітектури, Товкач С.С. – к.тех.н., керівник навчальної частини, здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
У процесі обговорення дискусійних питань, які порушували проблеми досконалості наукової етики, академічної нечесності у контексті актуальних проблем сучасності, системи сприяння академічній доброчесності в підготовці здобувачів освіти, їхньої академічної стійкості та академічної успішності, зокрема, академічної свободи, присутні мали змогу обмінятися думками і висловити власне бачення предмету дослідження, визначити шляхи вирішення і перспективи поширення знань.
Дискусію розпочала Мартиненко С.М., зазначивши, що пріоритетними завданнями діяльності багатопрофільного університету, окрім забезпечення якісної конкурентоспроможної освіти, є дотримання фундаментальних принципів, що забезпечують чесність, об’єктивність, прозорість та відповідальність у дослідницькій діяльності.
Продовжуючи обговорення дискусійних питань, Бутик М.В. виокремив засади ефективної стратегії розбудови вдосконалення якості вищої освіти та наукової етики, що дасть змогу забезпечити академічну доброчесність, точність результатів, повагу до інтелектуальної власності та безпеку, достовірність знань і довіру суспільства до науки.
Бісюк О.С. зазначила, що першочерговим завданням на шляху вирішення проблеми академічної нечесності є не санкціонувальні та забороняючі підходи, а мотивація взяти участь в академічному полілозі та знати, яка поведінка є прийнятною, формування атмосфери нетерпимості до академічної недоброчесності має бути свідченням усвідомлення ціннісного призначення науки, а також вагомості ролі кожного науковця не лише в процесі досягнення певних результатів, а й у процесі формуванні добропорядного освітнього середовища.
Тімофєєва К.О. в своєму виступі закцентувала увагу на складових якості вищої освіти, відповідальному ставленні здобувачів освіти до навчання та результатів освітньої діяльності, що є показником ефективності їх професійної підготовки, в цьому контексті європейська практика розвитку академічної чесності у студентів може стати зразком для України щодо подолання проблем академічної нечесності, а саме: списування, плагіату, фабрикації, рерайтингу, нечесного отримання оцінок тощо.
Суголосним із означеною проблемою був виступ Мушенка В.В. про академічну стійкість і чесність які є системоутворювальними характеристиками, що здійснюють вплив на формування морально-етичних якостей майбутніх фахівців: довіри, справедливості, відповідальності, порядності, сумлінності, однак розповсюдженість нечесної поведінки серед студентської спільноти, безвідповідальне ставлення до результатів освітньої діяльності пояснюють зниження якості навчання і приводять до недостатньої сформованості професійних компетентностей майбутніх фахівців.
До обговорення долучився також Самойлов О.Ф., який зазначив, що лише комплексний підхід, який поєднує правові, організаційні, технологічні та етичні механізми, сприятиме збереженню високих стандартів освіти та наукової діяльності, підвищенню відповідальності всіх учасників освітнього процесу, формуванню академічної культури на засадах доброчесності та довготривалому розвитку освітнього середовища.
Дебати пройшли у науково-інформаційному полілозі, доброзичливій атмосфері, викликали у здобувачів наукового ступеня помітну зацікавленість, що підтвердилося великою кількістю запитань, на які майбутні науковці отримали вичерпні відповіді.
Сподіваємося, що така конструктивна розмова сприятиме поліпшенню якості наукових досліджень, розширить кругозір майбутніх фахівців, зацікавить пошуковою роботою.
