Навчальні програми Коледжу КиМУ спрямовані не лише на теоретичне засвоєння знань, а й на набуття практичного досвіду з фаху. Крім навчально-виробничої практики, цьому сприяють зустрічі з відомими фахівцями, майстер-класи, пізнавальні екскурсії.
Показати студентам II-го курсу спеціальності «правознавство» Київ, як осередок творення та розбудови національної української держави, продемонструвати його як давній центр народного самоврядування – такою була мета екскурсії «Київ. Шляхами української державності», організованій у квітні 2015 р. за ініціативи к.і.н. професора Панченка В.О.
Адже саме Київ, давня столиця України-Русі від княжих часів, літописна «мати міст руських», пам’ятає чи не всі доленосні події, пов’язані з історією української державності: часи величі Києвичів і Рюриковичів, звитяги козаків Петра Сагайдачного та Богдана Хмельницького, сміливі державотворчі задуми Івана Мазепи й кирило-мефодіївців, хвилі народного піднесення часів визвольних змагань 1917 – 1920 років і останніх десятиліть…
Студентська мандрівка розпочалася з перехрестя Володимирської вулиці й бульвару Тараса Шевченка – місця, де в буремні роки народжувалися перші декларації нової української державності – універсали УЦР.
Учасники екскурсії оглянули Будинок учителя, де свого часу засідала Центральна Рада, а також пам’ятник славетному вченому-історикові М. Грушевському.
Далі екскурсійний маршрут проліг однією з найдавніших і найкрасивіших вулиць старого Києва - вул. Володимирською.
Дісталися Софіївського майдану, де відбулися чи не всі найвизначніші події в історії нашої столиці: вічові збори городян у XII – XIII ст., багатотисячні маніфестації 1917–1918 рр. Тут студенти оглянули пам’ятник славнозвісному «козацькому батькові», фундаторові української держави XVII століття – гетьману Богдану Хмельницькому (скульптор-М.Микешин, 1888 р.).
Недалеко височіє споруда XIX ст. – будинок Присутственних місць, що того часу був місцем перебування київських міських адміністративних установ. Оглянувши дорогою вул. Старокиївську та Андріївську гору, група вирушила Андріївським узвозом на Поділ - найромантичніша вулиця столиці пам’ятає історика С. Голубєва й письменника М. Булгакова, художника Г. Світлицького й скульптора І. Кавалерідзе…
Химерний і неповторний Андріївський узвіз – це музеї, художні майстерні, сувенірні крамнички.
Поділ, оспіваний і змальований класиками української літератури - Миколою Гоголем, Тарасом Шевченком, Іваном Нечуєм-Левицьким, Михайлом Старицьким, Іваном Кочергою… Той самий Поділ, де за княжих часів дивували киян своїм мистецтвом міські майстри, де на початку XVII століття несло народу освіту Київське братство, де в середині XVII століття постала Києво-Могилянська академія.
І вже відразу після спуску на Поділ увагу групи привернула цікава споруда початку XIX століття. Це – зведений 1804 року будинок купця Назарія Сухоти, де в 1830-х роках – незадовго до ліквідації царським урядом магдебурзького права – засідав останній в історії Києва виборний магістрат. Нині в будинку Сухоти господарюють подільські школярі – тут міститься районний будинок дитячої творчості.
По сусідству з будинком Сухоти – імпозантна будівля початку наступного, XX століття: корпус грецького монастиря Святої Катерини, що по-справжньому вразив своїм стилем наших екскурсантів. І справді, оригінальними спорудами київського модерну – епохи, коли в нашому місті жили й творили Владислав Городецький і Павло Альошин, Георгій Нарбут і Михайло Бойчук, Павло Тичина й Микола Зеров, – можна милуватися без кінця…
Студентска екскурсія,присвячена історії української державності, завершилась у Музеї гетьманства на Спаській вулиці. Зали, присвячені гетьманам Іванові Мазепі, Пилипу Орлику та Павлові Скоропадському, стали для молоді по-справжньому цікавими та захопливими.
Так наші студенти познайомились із справжніми, живими сторінками історії української національної державності, закарбованими в київських місцевостях і спорудах.
І віриться, що такі подорожі скоро стануть для нашого юнацтва улюбленим і корисним звичаєм.
Коледж Київського міжнародного університету висловлює особливу подяку студентці групи 201(«правознавство») Марині Полкановій за допомогу в підготовці фоторепортажу.
